Дійшло діло до бензобака. Я завжди хотів його підняти вище і трохи нахилити інакше. Але перед тим як його можна буде використовувати потрібно було загнути вниз кріплення.
Мабуть удари волотком були не достатньо ніжними, бо бак почав сопливити бензинов по стику... Я спробував проварити його, ніжно і акуратно настільки як тільки міг, але трохи перестарався.
Заварюючи одну дірку, я провалювався в іншу і таким чином потроху наворотив ось такенний кавалок металу і шлаку. Оскільки шлак дуже слабо тримає рідину, я пробував знову і знову, поки не утворився ось такенний кавалок.
Насамкінець я вирішив варити товстим електродом без обмазки, але 3 мм електрод добре грівся, прилипав і провалював нові дірки... довелося взяти 200 мм цвях. Це звичайно не найкращий вихід, але за ті короткі проміжки часу, поки працювала електрична дуга, вдалося заліпити майже усі дірки, а дірочки я спробую заклеїти епоксидкою зсередини.
Проте заливати смолою іржавий бак, по моєму, нерозумно. Тому з баком усе більки починається.
1 черв. 2011 р.
Саморобний мотоцикл, бак - друге народження
Мітки:
бензин,
бензобак,
епоксидка,
зварювання,
зроби сам,
саморобний мотоцикл,
тюнінг бака
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар