Я тепер розімію, чому серйозне виробництво склопластикових деталей так трясеться над технологією вакуумування - це справді дозволить притиснути матеіал щільно і на додачу витисне із нього повітря. Поки що я не можу придумати як зробити це в домашніх умовах, проте я вже спробував нагрівати деталь для пришвидшення процесу полімеризації. На фото видно, що нижні шари стали червоними, чому не знаю, проте точно можу сказати, що іе відбулося після 20 хвилин у духовці у мене на кухні.
Я виставив температуру 250 градусів і протримав щиток у теплі близько 20 хвилин. Мені довелось зробити так, бо найперший шар смоли ніяк не хотів полімеризуватися, і продовжував мазатися... Після теплової обробки на кухні все застигло і стало досить твердим, але деталь трохи повело через відсутність внутрішнього каркасу.
Поверхня щитка приємна на дотик і дещо нагадує карбон. Звичайно, її доведеться пошпаклювати та пофарбувати. Проте якби вийшло зробити зовнішні шари одним шматком, то було б достатньо лише полакувати. Було б досить гарно.
Щиток має захищати, відтак я задоволений тим що у мене виходить. Одна розумна людина сказала: "Краса полягає у функціональності", як на мене виходить досить функціонально.
Для перевірки я вже причепив саморобного щитка на задній маятник. По моєму після вирізування заглиблень для приводного ланцюга можна буде його експлуатувати на повну.
Працювати зі смолою не так уже й складно. Проте я вже почав розуміти, що для гарної лицьової поверхні треба робити якісну зовнішню форму. Я вже намітив наступну деталь на виготовлення - передній щиток колеса. Його я збираюся робити у зворотній гіпсовій формі, бо виводити повершню за допомогою шпаклівки вийде дорогувато - там поверхні багатенько.
Немає коментарів:
Дописати коментар