Нарешті мій мотоцикл можна віднести до категорії самостоячих. Я приварив боковий упор, який тривалий час не хотів прилаштовуватися - то кут не той, то не стоїть, то непровари. Але усі труднощі подолані, мотоцикл тепер не потребує парканів чи стін для того щоб стояти.
Залишилось не так вже й багато роботи - упор потрібно трохи підрізати і приварити пласку площадку. Я піддивився у чоперів та ендуристів - на нижній поверхні прикріплена пластина, яка значно збільшує площу контакту із землею.
Головна перешкода у зварювальних роботах полягала у різній товшщині металу - платформа ніжки 5 мм, товщина стінки рами близько 2 мм. Звісно я боявся провалити раму і тому варив малим током, як результат слабкий зашлакований шов. Рішення прийшло само собою. Підсилювальна накладка із кутника укріпить раму біля кріплення ніжки та двигуна і одночасно зрівняла товщину зварюваних деталей.
Зварний шов ще не зачищений, проте це ніяк не впливає на його міцнісні характеристики.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар