Пластик на мотоцикл своїми руками. Морда

Робота над виготовленням майстер моделі переднього обтічника майже завершена. Мушу зазначити, що процес не такий вже і простий. Головна складність - придумати як же це все має виглядати.
Я відштовхувався від кількох постулатів: у мене немає досвіду в таких речах, тому все має бути простим із мінімумом деталей\стиків. Із досвіду 2 річного катання я зрозумів, що великі швидкості не подобаються ні мені, ані моєму багатостраждальному мотоциклові, тому особливих проблем із аеродинамічністю готового виробу не повинно бути. Ми ж усі знаємо, що опір повітря починає відігравати помітну роль лише на швидкостях більших за 80-90 км/год. Проте я також поставив собі за мету відвести зустрічний потік від своїх ніг, а головне колін.

Бо після довгих вояжів по 200-400 км ноги переставали гнутися і виникали неприємні відчуття у суглобах. Можливо це можна вирішити одягнувши наколінники чи шкіряні штані, але я хочу їздити на мотоциклові на роботу, тому прагну максимально захистити нижню частину себе коханого від бруду та холоду (все ж перевдягатися на роботі не дуже є).

Наступною забаганкою було - встановити протитуманні фари, як додатковий засіб освітлення. Ще у свою автомобільну пору я придбав для укоханого автомобіля "Таврія Нова" пару протитуманок із лінзами типу "риб'яче око". Ці ліхтарі гарно розсіюють світло та формуюють рівну верхню грань променя. Таким чином я значно покращу освітленість ближньої зони дороги та уникну осліплення попутного та зустрічного транспору.

Пластиковий обвіс на мотоцикл. Монтажна піна

Робота просувається не так швидко як шотілося б. Погода та робота дарує не так багато часу для роботи.
Втім виготовлення обвісу не проста технологічна операція, яку просто потрібно зробити - це творчий процес! Тому я не дуже переймаюся тривалістю роботи, головне щоб мені сподобався результат.
В ході робіт виявилося, що симетричність не завжди відповідає лінійним розмірам, які можна виміряти лінійкою. Тому багато контурів та елементів обточувалися і клеїлись на око. Я активно використовую монтажну піну та обрізки пенопласту, які щойно відрізав. Таким чином я використав лише один балон піни на весь передній обтічник.
По ходу роботи я дізнався кілька цікавих речей, можливо вони комусь згодяться:
- монтажна піна краще чіпляється до вологої поверхні
- монтажна піна гарно розширяється при застиганні/полімеризації
- якщо в середині процесу застигання піни її примняти, то вона стає щільнішою та міцнішою
- піна не липне до скотчу та поліетиленової плівки
Із вищенаведених тез можна зробити кілька цікавих висновків. що мають практичну цінність:
1. Монтажну піну можна і варто використовувати як клей для пінопластових брусків/панелей при виготовленні первинної форми. Щоб піна менше розширювалась у шві можна видавити її на сторонню поверхню, а потім шпателем наносити в зону шва. Інший варіант - видавити не велику кількість піни в шов, зтиснути деталі, потім розвести їх, почекати поки пройде половина періоду застигання (пальцевий тест - палець ще липне, але піна вже не розширюється) і стиснути склеювані поверхні міцно і надійно. Я, наприклад, обмотував скотчем з натяжкою.
2. Для виготовлення складних форм, що мають щільно дотикатися. В моєму випадку поверхня дотикання до бензобаку - бак обклеєно скотчем. В проміжок задув піну і кілька різів прим'яв. В результаті отримав зворотній зліпок боковини баку дуже приємної чистоти та точності.
3. Віднайдено спосіб порівняно чистої роботи із піновпластом. Перед та підчас чистової обробки напилком/рашпилем поверхню весь час змочувати водою. Підлогу також полити не шкодуючи. Як результат величезна кількість легкого пилу перетворилася в невелику кількість біло-брудної пінопласто-брудної маси, яку можна швидко і просто прибрати.

Я вважаю, що останній з моїх висновків найцінніший, бо в перші дні я докладав багато часу та зусиль на спроби зловити, прибрати, локалізувати біле безумство пінопластових відходів. Доречі, великі шматки відрізані від моделі я скирдую у великому картонному ящику і використовую для заповнення порожнин у наступних елементах обвісу.