Мотобайк: мотоцикли та дівчата

Коли я фоткав кастом The Machinna від Юрія Шифа, мене попросила сфотографувати її, оця симпатична дівчина. Як і обіцяв викладую фото на свій блог, який можна легко знайти в Гуглі за запитом - "саморобні мотоцикли".


Це фото було зроблено для усіх, хто питав - навіщо тобі виставка. Грошей на новий мотоцикл у тебе все одно немає??? Відповідаю: отримав естетичну насолоду від різноманітного народу, мотоциклів та стенду Сузукі.

Я на виставці Мотобайк 2011 з коллегами

Групова фотка мотофорумчан пошановувачів АльфаМото. Зліва направо: Grom, Ray та Ingvar

Мотоцикли Мінск VS Юрій Шиф

Виставка мотобайк 2011

Щоб не витрачати багато часу для пояснень чому і за що я люблю мотоцикли, я вирішив пояснити дружині навіщо потрібні мото виставки. Якщо після перегляду ви не зрозумієте чому на стенді Сузукі було багато народу, а на стенді Ямахи мало. То я скажу біло-сині були без дівчат і не дозволяли сідати на свої байки....

Зроби сам: натягни ланцюг мотоцикла

Евгений Ященко aka JOHNSON із м. Іллічівськ, вважає, що українські дороги це найкращі у світі.

Тому він вирішив позбавитись від постійного дзеленчання ланцюга, а заодно покращити свого мотоцикла. Його конструкція пристрою для натягнення і заспокоєння ланцюга проста і зрозуміла. Тіло та вагіль вирізані із 4мм залізної пластини і розраховані на склепування або болтове з'єднання.

Конструкція одразу проєктувалася для швидкого монтажу/демонтажу і не хотілося крутити зайві дірки у матнику. Тому заспокоювач ланцюга кріпиться двома "П" подібними хомутами.

JOHNSON довго придивлявся з чого б зробити ролик, аж поки йому під руки не потрапив скейтборд.

Оскільки в колесах скейта зазвичай встановлено по одному підшипнику, то довелося купити два і розібравши їх зкласти з них прижимний ролик. Для того щоб підшипники не гуляли всередини коліщатка їх розпирають проставкою із підходящої трубочки.

Бажано закрити підшипники від потрапляння на них бруду, бо хоч вони і призначені для скейта проте можуть швидко "вмерти". Сам Женя вже після першої сотні замінив нонеймові на японські («608-і») від якогось електроінструменту.

Внутрішній розмір підшипників ідеально підходить для болта М8, який і було використано у якості осі. Для того щоб центр коліщатка натягувача співпадав із ланцюгом довелось натягти на вісь ще одну проставку із трубки.

В пластинах просвердлили отвори, під ролик нарізали різьбу М8, всі інші під М6. Пружина закріплена між одним із опорних отворів на кронштейні та спеціятельною дюрочкою на важелі. Зауважу, що пружинку від авторучки краще навіть не розглядати як варіант. Можуть підійти пружини від автомобілів з карбюраторним двигуном - ті, що повертають в початкове положення дросельну заслонку (наприклад від Таврії - 5 грн!)

Залишається лише встановити наш пристрій використовуючи хомути із дроту з нарізаною на кінцях різьбою.

Усі різьбові з'єднання варто законтрогаїти, бо вони будуть піддані неабияким вібраційним навантаженням.


За матеріалами motodrive.com.ua

Aerocycle - проїжджає 100 км на одному літрі палива

Німецький мотодизайнер Алерт Якобс (Allert Jacobs) працював над створенням Аероцикла понад три роки.


Ціна проєкту не перевищує $5,000. Хоча донор - новісінький скутер Honda Innova ANF125i міг проїхати 42.5км на одному літрі палива, Алерту це видалося неекономічним. І використовуючи свої знання із аеродинаміки та ефективного використання двоколісної техніки (він вже зробив у домашніх умовах закритий веломобіль) він добився більше ніж подвійної економії палива.

Одягнутий у суцільну склопластикову броню його скутерета витрачає лише літр на сотню. (За данними винахідника - 97.8км/л)

Для можливості висадки та посадки, корпус розкладається на дві половини, передня має змогу відїжджати вперід, ніби відкриваючи дверцята.

Алерт зізнається, що скловолокно не найлегший матеріал і тому маса аеродинамічного оперення сягає 45 кг, що на 40% збільшує масу донора. Тому в майбутньому він думає про два способи покращення економічності - зменшення загальної маси апарату і електричний двигун!!!

Алюмінієві кофри або "Зроби сам" за матеріалами moto.kiev.ua

Ось знайшов цікаву розмову розумних людей:

Форумчанин lesha4ever (Олексій) з "мотка": Вирішив зробити кофри з алюмінію, за основу взяв Zega-case (дякую "Дядку И" що дав пощупати його кофри).


Там де мені обіцяли зробити, сказали що можуть зробити з тітану, товщина 2.5 мм.
І от по останнім даним мені сказали що кофр 40*40*25см буде важити 10кг.... а це забагато. Зеговський важить 4.5 кг в середньому з кріпленням.

Тому вирішив сам купити лист сплаву і віддати його на виготовлення. Тут то і чекав мене облом. Сортів алюмінію куча, в них я не орінтуюсь, треба допомога..

Алюміній 1.8мм знайшовся на місці де робили кофри, яка марка - нікому не відомо. Не м'який як пластилін, але і не дюраль, щось середнє. але форму тримає непогано)))технологія не зварна. Бокові грані гнулися і тільки на одному ребрі - зварний шов.

Верхні кріплення зафіксовані 4-ма болтами. Прокручується тіки залізний фіксатор. Залізні фіксатори сидять в пазах, тож навіть якщо трохи ослабне затяжка "кругляшкою", то то фіксатор не вийде з пазів. Але саму "кругляшку" ше можна зафіксувати за допомогою пластикової заглушки на різьбу, бо воно довга (трохи укорочу) і при завантаження можна подерти руки. В зега там так само зроблена заглушку.

Зверху на кришці будуть чотири міні ручки для фіксації додаткового багажу, тож за них і можна переносити кофр, або до них прикріпити ремінь для переносу. Кришка і замки ще не зроблені. систему для замків знайшов тільки на р-к юність. Вартість - 17грн
Замок буде або навісний, або ще щось придумаю...

Кришка просто поки без уплотненя. для герметичності планую купити гуму(яку саме ще не вибрав) і по периметру обклеїти кришку зсередини.

Варив і гнув не я. Робили люди які це справді вміють робити. тож точну технологію виготовлення описати не можу. Я тільки зробив креслення і їм передав.

п.с: ужо накреслений і в процесі виготовлення топ-кейс (верхній кофр), в який будуть влазити 2 повноцінні шоломи, вага буде десь 6кг і об"єм літрів 55

Побажаймо удачі Олексію, граматику та орфографію збережено в первозданному інтренет-вигляді.

Gunbus 410 - Монстроцикл серед кастомів

Цей монстр довжиною 3.45 метра може самостійно пересуватися. Звісно, на звичайних вулицях йому робити нічого - маневровість не та. А от на спеціалізованих виставках він бє рекорди популярності. Зокрема не потрібно умовляти гарненьких дівчат позувати на ньому - вони і самі цього хочуть.

Висота по баку складає близько півтора метра, для того щоб крутити такий важкий руль потрібні справді широкі плечі.

Коли цей мотоцикл немає з чим порівняти - він виглядає абсолютно нормальним і пропорційним. Проте не забувайте, що це монстр. Ні, не так. МОНСТР серед мотоциклів.


Раму цього гіганта виготовлено із алюмінію та сталі, що дозволяє їй бути одночасно великою, міцною і порівняно легкою.

Стильний дизайн, цікаві технтехнічні рішення та велетенський розмір роблять Gunbus 410 справжнім великим королем мотосвіту.

Айншнур!

Його вважають першим мотоциклом. Як і все зроблене вперше це не серійний мотоцикл. Тому із великим задоволенням представляю вашій увазі «Айншнур» від Готліба Даймлера.
Одноколійний, – саме так перекладається з німецької назва цього мотоцикла, став татусем приватної моторизованої техніки. Його вважають родоначальником усього авто і мото мобільного. Проте будь-хто може самостійно визначити, що це – мотоцикл чи автомобіль.


Роздивившись цю конструкцію ми бачимо моторизований велосипед. Самі виніхідники (Айншнур було виготовлено у співпраці між Готлібом Даймлером і Вільгельмом Майбахом) називали своє творіння Reitwagen ("riding car") - українською це можна перекласти як саморухомий візок. З рештою саме це словосполучення перекладене латиною дало більшості мов новий термін АВТОМОБІЛЬ (від лат. аутос - самостійний, окремий та мобіле - рухомий, здатний пересуватися). З вищесказаного зрозуміло, що наприкінці ХІХ ст стався величезний курйоз - мотоцикл народив автомобіль.