Я завжди хотів мати мотоцикл. В один прекрасний момент у мене все склалося - заплативши за навчання, втративши роботу і маючи на носі диплом в найкращому ВНЗ україни (Києво-Могилянська Академія), я потрапив на мотовиставку. Звичайно я туди не просто так потрапив - хотів, і навіть сильно хотів. Після 4 годин облапування і облизування на все двоколісне, гарне і дороге я попхався додому. Лише там я знайшов в купі рекламної макулатури ЙОГО. Це був Альфамото Вікінг з 150 кубовим двигуном. Їх чомусь продавали зі знижкою, мабуть залежався товар. Але ціна мене приємно порадувала - вона була рівна сумі моїх заощаджень...
Звичайно я був дуже радий. Тим більше, що придбав його в упаковці. Доречі там було напрочуд мало целофану. Вже в перший вечір я поставив його на колеса, а наступного ранку забив на пари, підключив усі проводки та трубочки і завів. Доречі це окрема історія. Акумулятор був сухим - електроліт потрібно було залити самому і перший раз зарядити. Я і залив, і відстояв 20 хвилин поруч чекаючи, поки усі пластини просякнутся живильною кислотою. За цей час було завершено монтаж усього, в тому числі і аккумулятора. І от в певний момент я любовно натискав усі ричажки та кнопочки любуючись як загоряються сигнальні лампи. Чесно зізнаюсь, я хотів посигналити... але натиснув на кнопку стартера - і ВІН завівся. Без підсосу, без протягування колінчастого валу кіком. Просто узяв і завівся із пів тика.
Скажіть хіба можна не любити такий мотоцикл. Кажуть, що моє обличчя було як у батька, що вперше тримає на руках первістка! Звичайно в той день я вперше прокатався на моєму сталевому коні. Цих емоцій я навіть не буду намагатись описати. Саме тому немає жодної фото чи відео пам'яті від тих днів.
Я відкатав два сезони, наїздив 8 000 км, побачив багато цікавого, і здається, пізнав себе. Довгими зимовими вечорами мені хотілось інший чи то пак інакший мотоцикл. Дружина відмовилась видати відповідні асигнування, але погодилась на модицікацію чи переробку вже наявного залізяччя. Якби вона знала, що купити новий мотоцикл значно легше і швидше.
Почалося все з побудови комп'ютерної моделі моєї рами в Автокаді, щоб усе начиння і агрегати умістилися в новій. Але досвід показав - все вирішується по ходу справи.
Немає коментарів:
Дописати коментар