Саморобний пластиковий щиток на мотоцикл

Часу на технічну творчість у мене зовсім мало. Тому в гараж до мотоцикла йду об 11 вечора чи й пізніше. Відповідно перший досвід роботи із епоксидною смолою був не досить вдалий. Я чітко відміряв 20 шприців смоли і один 2 кубовий шприц отверджувача ПЕПА. На момент замішування я ніяк не надав значення тому, що і смолу я міряв 2 кубовим медичним шприцем... Одним словом перший шар тканини просякнутий смолою буде застигати ще дуже і дуже довго.

Оскільки склотканини у мене немає, я вирішив використати відрізки синтетичної тканин чорного кольору. Це чи то нейлон, чи то поліестер, точно сказати не можу. Дуже міцна на розрив, не плавиться від смоли і є в наявності, тому підходить. Покроїв її прямокутними шматками та вузькими полосами. Великі шматки перекривали деталь повністю, а полоски були необхідні для видавлювання зайвої смоли - я міцно притискав їх до деталі і залишки смоли перетікали наверх чи вниз від полоски. Зайві кінчики я повідрізав, а один залишив для наглядності.
Другий шар я виклеював вже з урахуванням перших помилок, вирішив зважити смолу на аптечних терезах. Оскільки роботи велись знову ж таки вночі, то пляшечка з смолою 75 гр - пляшечка без смоли20 гр у мене вийшло 45 гр... отже я замішав смолу і 45 мл отверджувача. Як ви розумієте знову мало, але вже не так критично. Вже пройшло 3 доби, але щиток так і залишається м'яким.

Куплений у будівельному магазині пакунок з гордою назвою ЕДП на обгортці в розділі властивості прозказав, що смола чи клей має гарну адгезію до металів. Тому я вирішив вставити підсилюючу пластинку із 0,6 мм жесті в місці майбутнього кріплення щитка.

Тепер чекаю вихідних, щоб завершився процес полімерізації перших двох шарів "тканинопластику", для того щоб можна було обрізати все зайве та завершити формування щитка.
Тепер я вже точно дотримаю пропорцію.